Пацієнт приходить на прийом, лікар міряє тиск, дивиться на цифру — і призначає лікування, виходячи саме з неї. Ніхто в цей момент не думає: «А чи не показує цей тонометр на 10 одиниць більше, ніж треба?» А варто б.
Медичне обладнання — це, мабуть, той випадок, де ціна помилки вимірювання найвища. Йдеться не про гроші на касі, а про здоров'я людини.
Яке обладнання йдеться
Список ширший, ніж здається на перший погляд: тонометри, медичні дозатори (піпеткові та поршневі), електрокардіографи, енцефалографи, кардіодефібрилятори, монітори пацієнта, пульсоксиметри, реографи, апарати ШВЛ, апарати електросну, апарати НЧ-терапії, апарати гальванізації та лікувального електрофорезу, ростоміри.
Кожен із цих приладів у якийсь момент впливає на клінічне рішення лікаря. Тому повірка тут — не формальність для галочки, а частина відповідальної медичної практики.
Чому це легко забути
Обладнання ж і так «працює» — вмикається, показує цифри, лікарі ним користуються щодня. Саме тому строк повірки найлегше пропустити: немає видимого сигналу, що щось не так, аж поки не станеться перевірка або закупівля нового обладнання — і раптом з'ясовується, що свідоцтво прострочене вже давно.
Що це дає на практиці
Повірка підтверджує, що прилад вимірює саме те, що повинен, з допустимою похибкою. Це і юридичний захист закладу (документи, які приймає контролюючий орган), і — що важливіше — спокій за те, що діагностичні дані, якими користується лікар, справді точні.
Виїзна повірка означає, що кабінет не зупиняється на цілий день — фахівці приїжджають до вас, а не навпаки.
З чого почати
Найпростіше — звернутися до акредитованої метрологічної лабораторії й уточнити, яке саме з вашого обладнання підлягає періодичній повірці. Список і терміни залежать від конкретних приладів, тож краще один раз уточнити, ніж здогадуватись.